Віртуальний музей Києво-Могилянської академії

Віртуальний музей

Укр / Eng

Могилянські автографи

Виставка знайомить з власноручними авторськими рукописними написами відомих викладачів та випускників Київської духовної академії – спеціалізованого вищого православного навчального закладу,  відкритого у 1819 році на території Києво-Могилянської академії, після її закриття Синодом Російської православної церкви у 1817 році. У світовій науці та культурі автографи є одним із цінних джерел для дослідження творчої лабораторії їх авторів,  свідченням кола особистих і науково-творчих контактів адресатів і адресантів, відображенням колориту епохи тощо. Представлені автографи діячів Київської духовної академії, як нового етапу історії Києво-Могилянської академії, мають велике значення для дослідження наукової біографії окремих представників академічної корпорації, їхніх взаємостосунків зі своїми колегами та повсякденної культури київських інтелектуалів кінця XIX – початку XX століть.

Книги з колекції бібліотеки НаУКМА

«Експоновані» автографи є інскриптами, тобто дарчими написами на книгах, які зберігаються в книжкових колекціях наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автографи належать викладачам і вихованцям Київської духовної академії, зокрема, єпископу Сергію (Василевському; 1829-1892), протоієрею, педагогу, богослову, історику Миколі Флоринському (1826-1900), протоієрею, церковному педагогу та історику Івану Королькову (1845-1928), історику церкви і богослову Федору Титову (1864-1935), історику церкви Степану Голубєву (1848-1920), богослову і філософу Василю Екземплярському (1874-1933), богослову-біблеїсту Михайлу Поснову (1873-1931), історику і богослову Іванові Філевському (1865-?), історику церкви і візантиністу Володимиру Барвінку (1879-1943), історику, літературознавцю і музеєзнавцю Миколі Петрову (1840-1921), історику церкви й громадському діячеві Іванові Власовському (1883-1969). Книги з автографами були подаровані і знаходилися у приватних бібліотеках також випускників і викладачів Київської духовної академії, зокрема, у протоієрея, богослова і педагога Назарія Фаворова (1820-1897), протоієрея, історика церкви і краєзнавця Петра Орловського (1827-1914), богослова і візантолога Федора Міщенка (1974-1933), богослова-біблеїста Володимира Рибінського (1867-1944), у вищезгаданих Степана Голубєва, Федора Титова, Миколи Петрова, а також у відомого історика, етнографа і письменника Ореста Левицького (1848-1922), єпископа Павла Преображенського (1843-1911), єпископа Володимира Жевахова (1874-1937).

Автограф протоієрея, церковного археолога та історика Андрія Лебединцева (1818-1898). Повний текст напису: «Его Высоко-Преподобію, Ключару Кіево-Софийского Кафедрального Собора, Стародавнему моему Знакомому, а потомь и сослуживцу по Холмско-Варшавской епархіи, Много-Уважаемому Отцу Петру Ивановичу Г. Орловскому на память обо мне. Протоірей Андрей Лебединцевь. 15-го Декабря 1900. Кіево-Печерск».

Видання: Лебединцев А. — Кіевъ : Типографія Императорскаго Университета Св. Владимира, 1900. - 69 с. - Окрема відбитка з : Кіевская старина, №49.

Автограф протоієрея, педагога, богослова, історика Миколи Флоринського (1826-1900) Повний текст напису: [Николай Флоринский], «который приносить вь дарь скудный сей трудь свой в знакь любви о Господь і глубокаго почтенія, моему драгоценному Наставнику, Высокочтимому Отцу, Протоиерею, Доктору Богословія і Богословскихь Наукь Профессору, вь Университете Св. Владиміра – Его Высокопреподобію, Высокопреподобнейшему Отцу Назарію Антоновичу Фаворову. 21.III. 1869»

Видання: Флоринский Н. И. Покаянія отверзи ми двери, жизнодавче! : Н. Флоринский. - Кіевъ : тип. И. и А. Давиденко, 1869.

Дарчий напис Степану Тимофійовичу Голубєву  від протоієрея, церковного педагога та історика Івана Королькова на виданні Преосвященный Філареть Епископь Рижскій, як ректорь Кіевской духовной Академіи. Речь, произнесенная вь торжественном собраніи вь Кіевскаой дух. Академіи 28 сентября 1882 года. – Кіев: Типографія Г.Т. Корчакь-Новицкаго, 1882.

Автограф історика церкви, випускника і викладача Київської духовної академії, автора низки досліджень з історії Києво-Могилянської академії Степана Голубєва на виданні Панегирикь Кіево-Печерському архимандриту Елисею Плетенецкому 1618 года. – Кіевь: Тип. Акц. Об-ва «Петр Барскій вь Кіеве», 1910. .

Автограф історика, літературознавця, музеєзнавця Миколи Петрова у його брошурі Древнія изображенія Св. Владиміра. Кіевъ : Типографія Г.Т. Корчака-Новицкаго, 1888.

Автограф історика церкви і богослова Федора Титова (1864-1935) у виданні Кіевская духовная академія вь эпоху реформь (1796-1819). – Кіевь: Типо-Литография И. М. Чоколова, 1910.що дарувалось Жевахову Володимиру Давидовичу (1874– 1937) , єпископу Могилевського, Святий РПЦ. Представник князівського грузинського роду Джевахішвілі. По материнський лінії — Любові Горленко, походив з роду гетьмана Данила Апостола. Після закінчення Університету Святого Володимира у Києві, працював у Київській судовій палаті та чиновником з особливих доручень Київського генерал-губернатора. У 1924 р. прийняв чернецтво з іменем Йоасаф на честь Йоасафа Білгородського – його двоюрідного прапрадіда, випускника та викладача Києво-Могилянської академії.


Дарчий напис Сергія, архімандрита Василевського, Олександрі Петрівні Романовій, засновниці Покровського жіночого монастиря в Києві, на першому томі видання «Высокопреосвященный Филарет в схимонашестве Феодосий (Амфитеатров), митрополит Киевский и Галицкий, и его время», що вийшло у 1888 році в Казані. Повний текст напису: «Ея Императорскому Высочеству Благоверной Государыне Великой Княгине Александре Петровне в чувствах благоговейного почитания и глубочайшей преданности смиреннейше приносит.Автор Архимандрит Сергій.
17-го Октября 1888 г. Киев»

Дарчі написи Василя Екземплярського (1874–1933), випускника і викладача Київської духовної академії, богослова, філософа, релігійного діяча, видавця.

Дарчі написи Поснова Михайла Емануїловича (1873 – 1931) — випускника і викладача Київської духовної академії, богослова-біблеїста, історика церкви. Перший напис: «Глубокоуважаемому профессору Владиміру Петровичу Рыбинскому оть признательного автора М.П. 14/IV 1902» у виданні: Идея Завьта Бога сь Израильскимь народомь вь Ветхомь Завьть. Опыт богословско-философскаго обозренія исторіи израильскаго народа. – Богуславь, Лито-Типография А. М. Ленскаго, 1902. Другий напис: «Высокочтимому Профессору, Протоіерею Феодору Ивановичу Титову от автора 11/XII 08 Кіев» на виданні: Посновь М. Новые типы построенія древней исторіи церкви. Вступительная лекція, читанная вь Университеть Св. Владиміра прив-доц. М.Э. Посновым, 30 сент. 1908 года. – Кіев: Типографія Императорскаго Университета Св. Владиміра, 1909.


Напис Філевського Івана Івановича (1865 – р. с. невід.), протопресвітера, випускника Київської духовної академії, священнослужителя, обновленського церковного діяча, історика, богослова, публіциста, педагога. Напис: «Его Преосвященству, Епископу Чигиринскому, Преосвященному Павлу – оть автора – вь знакь глубокого уваженія и совершенной преданности. 9 Мая 1910. г.Харьковь»

Видання: Филевскій Іоаннь Законоучитель Харьковского коммерческого училища Императора Александра Ш. Слово вь третью Пассію. О самоотверженіи. – Харьковь. Типографія «Мирный трудь», 1910.



Напис Володимира Барвінка (1879–1943), випускника Київської духовної академії, історика Церкви, візантиніста, бібліографа, архівіста, художника. Видання: Барвінок В. Загальний огляд стародруків київських бібліотек. – К.: Український науковий інститут книгознавства, 1924.

Автографи Івана Федоровича Власовського (1883 – 1969), випускника Київської духовної академії, церковного і громадського діяча, історика церкви у виданні: Нарис історії Української православної церкви. – Ню-Йорк, Бавнд Брук: Українська православна церква в З.Д.А., 1957-1966. В 4-х томах, 5-ти книгах.

Оскільки наукова бібліотека НаУКМА систематично поповнюється завдяки насамперед її дарувальникам рідкісними і цінними виданнями, в тому числі професорів, випускників і благодійників історичної Києво-Могилянської академії, ця виставка започатковує створення дослідження, оцифрування для відкритого доступу користувачів до автографів всіх діячів Академії. Сподіваємося, що ця робота уможливить більш ефективну науково-дослідницьку та виставкову співпрацю НаУКМА з іншими бібліотеками, музеями та архівами.