Юркевич Памфіл Данилович (16[28].02.1826, містечко Ліпляве Золотоноського повіту Полтавської губернії – 04[16].10.1874, Москва) – випускник і викладач Київської духовної академії, філософ, педагог, освітянський діяч. Народився в сім’ї священика. Після навчання у
Переяславському духовному училищі і Полтавській духовній семінарії у 1847-1851 роках навчався у Київській духовній академії, де здобув ступінь магістра богослов’я і словесних наук. У 1851-1861 роках працював вчителем, бакалавром та професором Київського духовної академії, викладаючи історію філософії, логіку, метафізику, німецьку мову. Лекції Юркевича користувалися великою популярністю не лише серед студентів академії, але й студентів Університету Св. Володимира, а сам філософ мав значний моральний авторитет у студентському середовищі. У 1861 році був переведений на посаду ординарного професора щойно відкритої кафедри філософії Московського університету, де викладав історію філософії, логіку, психологію, педагогіку. У 1869-1872 роках обіймав посаду декана історико-філологічного факультету Московського університету. Був нагороджений орденами і отримав чин дійсного статського радника. Помер у Москві, похований на цвинтарі Московського Свято-Данилового монастиря. У 1883 р. у пам’ять про Памфіла  Юркевича його брати внесли на рахунок Київської духовної академії 6 тис. руб., з відсотків яких виплачувалася стипендія для вихованців Полтавської духовної семінарії.

Памфіл Юркевич належить до найвидатніших представників філософської думки в Росії XIX ст. Його філософські праці, переклади та лекційні курси були опубліковані в наукових журналах та окремими виданнями, а значна частина наукової спадщина залишилась у рукописах.