Віртуальний музей Києво-Могилянської академії

Віртуальний музей

Укр / Eng

Данило Апостол

Апостол Данило Павлович (4.12.1654 – 17.01.1734, сотенне місто Сорочинці Миргородського полку, тепер село Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл.) – гетьман України, благодійник Києво-Могилянської академії.  Достеменно невідомо, чи навчався він в Академії, але його освіченість, ерудиція, правові знання дають підставу так вважати. З 1683 року  упродовж 45 років був Миргородським полковником. Виявив неабиякі військові здібності. Ходив під Азов, брав участь у Кримських походах. За гетьмана Івана Мазепи був наказним полковником козацьких військ, які брали участь у Північній війні 1700-1721 років.  Однодумець і сподвижник Івана Мазепи. Однак у листопаді 1708 року одним з перших зрадив його і в битві під Полтавою був на боці російської армії. Підтримував Павла Полуботка в його намаганнях відновити автономію Гетьманщини, а найголовніше – скасувати Малоросійську колегію й повернути право на вибори гетьмана.  1.10.1727 у Глухові обрано гетьманом. У Києво-Могилянській академії з цього приводу було поставлено п’єсу І. Неруновича «Милість Божа», а Я. Ґаляховський написав панегірик «Луна радості, і вітання, і подяки».  Прагнув насамперед відновити українську державність, налагодив адміністративне управління, багато зробив для впорядкування земельного володіння, припинив незаконне загарбання вільних земель українською старшиною і російськими чиновниками,  упорядкував діяльність Генеральної  скарбової канцелярії, а також судочинство і законодавство. При Апостолі розпочалася кодифікація українського права – переклад книг і зведення у єдиний кодекс усіх правових норм, за якими здійснювалося судочинство в Україні.

Данило Апостол підтримував Києво-Могилянську академію. У 1729 році видав універсал, у якому високо оцінив її як інституцію, котра «…всій вітчизні нашій конче потрібна.., де сини України і прочії наукам визволеним навчаються і звідтіля підпору церкві православній і вітчизні належную чинять», і підтвердив ним право Київського Братського монастиря на землеволодіння в Київському, Ніжинському, Переяславському полках.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.