Сергій (Василевський Віктор Матвійович; 1829 – 1892) – архімандрит Російської Православної церкви, випускник Київської духовної академії, церковний біограф, педагог, адміністратор, духовний письменник.
Народився в Оренбурзької губернії. Після закінчення Оренбурзької духовної семінарії, служив в Уфимському духовному училищі. У 1857–1859 роках навчався у вищому відділенні Київської духовної академії. Після завершення навчання прийняв чернецтво у Києво-Печерській лаврі. З 1859 року обіймав посаду помічника ректора Томської духовної семінарії, викладав богословські дисципліни, займався місіонерською діяльністю серед старообрядці. У 1862–1867 роках служив у м. Вітебську, Полоцьку, Смоленську. У 1867 році переведений на служіння до м. Казані, де викладав у Казанській духовній семінарії, був настоятелем монастирів .

Прагнучи здобути ступінь магістра богослов’я, неодноразово подавав свої праці на розгляд Конференції Київської духовної академії. У 1890 році за підсумками захисту друкованої праці «Высокопреосвященный Филарет, в схимонашестве Феодосий (Амфитеатров), митрополит Киевский и Галицкий, и его время» (Казань, 1888; у 3 т.) здобув ступінь магістра богослов’я.

Помер у Казані. Похований на кладовищі Зилантового монастиря (знищене у 1930-х роках).

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т.  — Т. 1. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.