Рибінський Володимир Петрович (1867 – 1944) – випускник і викладач Київської духовної академії, богослов-біблеїст, церковний історик, публіцист, релігійний діяч.

Народився у Тамбовській губернії у сім’ї священика. Після закінчення Тамбовського духовного училища і Тамбовської духовної семінарії навчався у Київській духовній академії (1887–1891), де виявив неабиякі успіхи та наукові здібності. Після закінчення навчання перебував у академії в статусі професорського стипендіата кафедри Св. Письма Старого Завіту, де після захисту магістерської роботи працював доцентом і професором . Викладав також англійську мову. Поєднуючи педагогічну діяльність із адміністративною роботою, в окремі роки обіймав посади інспектора, ректора академії. У 1906–1910 роках був фактичним редактором журналу «Труды Киевской духовной академии». Належачи до ліберальних кіл київської професури, брав активну участь у реформуванні духовної освіти.

У революційні роки брав активну участь у реформуванні церковного життя. У 1918 році співпрацював із Міністерством сповідань Української держави. Після остаточного закриття Київської духовної академії в 1919 продовжував педагогічну діяльність у Київській Православно-Богословській академії (1920–1924). У 1918-1930 роках обіймав посаду вчителя російської мови в одній із трудових шкіл Києва. У 1920-х роках працював у дослідницьких структурах Всеукраїнської академії наук, зокрема в гебраїстичній історико-археографічній, візантологічній та Правописній комісіях, а також у Всеукраїнській науковій асоціації сходознавства. У 1933 році переїхав із родиною до м. Баку, де працював перекладачем, викладав у Бакинському державному університеті.

Рибінському належить вагомий внесок у розвиток науково-богословських досліджень у царинах старозавітної ісагогіки, екзегетики, біблійної історії та археології; у вивчення культури та релігії біблійних народів у контексті історії Стародавнього Сходу. Залишив значний за обсягом творчий доробок, представлений біблієзнавчими монографіями, статтями, критико-бібліографічними оглядами, церковно-історичними дослідженнями, біографічними нарисами та некрологами, присвяченими видатним колегам із Київської духовної академії.

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т.  — Т. 2. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.