Сильвестр Малеванський
Сильвестр (Малеванський Стефан Васильович) (1828–1908), єпископ РПЦ, професор, інспектор і ректор Київської духовної академії – церковний діяч, богослов, педагог. Народився у селі Андрушівка Житомирського повіту Волинської губернії у сім’ї священика.
У 1841–1847 роках навчався у Волинській духовній семінарії (м. Кременець, нині – райцентр у Тернопільської обл.). У 1848 році прийняв священство. Попри прогресування хвороби очей (із роками майже повністю втратив зір), у 1853– 1857 роках успішно навчався у Київській духовній академії. Наприкінці 3-го курсу прийняв чернецтво; чин постригу звершено ректором КДА, архімандритом Антонієм (Амфітеатровим) у Богоявленському храмі Києво-Братського монастиря 27.05.1856 року. Закінчив КДА в сані ієромонаха й зі ступенем магістра богослов’я і словесних наук.
З 1858 року – бакалавр, згодом ординарний професор богословських наук. У 1873 році захистив працю «Учение о церкви в первые три века христианства». Викладацьку діяльність поєднував із церковним служінням: з 1860 року – у званні соборного ієромонаха Києво-Печерської лаври, з 1862 року – у сані архімандрита.
З початку 1860-х років неодноразово виконував обов’язки ректора і настоятеля Києво-Братського Богоявленського монастиря. Протягом 15 років, у 1883-1898 роках, керував академією та Києво-Братським монастирем на посадах ректора і настоятеля. Мав великий авторитет серед студентів і колег як «аскет и свята людина» і водночас, будучи прихильником дисципліни, порядку та чіткого дотримання статутних норм, отримав репутацію формаліста й навіть прізвисько «схема». Підтримував і стимулював наукові ініціативи викладачів та студентів, дбав про матеріальний добробут академії, зведення нових академічних будівель і капітальний ремонт старих. Зокрема, за часів ректорства Сильвестра було перебудовано студентську лазню, відремонтовано їдальню, кухню та бібліотечний (Мазепинський) корпус. Приділив значну увагу облаштуванню і впорядкуванню академічної бібліотеки; ініціював інвентаризацію і каталогізацію її фондів; сприяв розвитку церковно-археологічного товариства і музею при КДА, зокрема передав із архіву Києво-Братського монастиря до музею всі документи з історії академії; подбав про убезпечення музейних експонатів від крадіжок і пожеж, виготовлення спеціальних шаф тощо.
Звільнившись у 1898 році, за власним проханням із посад ректора Київської дуовної академії і настоятеля Києво-Братського монастиря, продовжував служіння на вікарній кафедрі Київської митрополії. На правах настоятеля управляв Київським Свято-Микільським Пустинним чоловічим монастирем. Завдяки господарським здібностям і заощадливості відновив монастирську казну й здійснив капітальне зміцнення підпорядкованої монастирю Аскольдової могили. Систематично займався благодійницькою діяльністю; надавав матеріальну підтримку хворим і нужденним, жертвував значні кошти духовним навчальним закладам.
Протягом усього подальшого життя підтримував тісні зв’язки із київською духовно-академічною корпорацією. Заснував у академії власним коштом іменну щорічну стипендію для студентів у 210 руб. (на відсотки з капіталу в 5250 руб.) та премію для викладачів за публікації в журналі «Труды Киевской духовной академии» (на відсотки з капіталу в 3 тис. руб.). Подарував бібліотеці КДА найціннішу частину власного бібліотечного зібрання. Заповів академії склад своїх друкованих богословських творів і право на їхнє перевидання, а церковно-археологічному музею при академії– докторський хрест, панагії та золотий наперсний кабінетний хрест. Помер у Києві, був похований, згідно із заповітом, у Свято-Миколаївській церкві на Аскольдовій могилі. Сильвестр є одним із найвидатніших православних богословів ХIХ – поч. ХХ ст., залишивши значний творчий доробок.
Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.