Олександр ІІІ (Тахан Олександр) (1869–1958), Патріарх Антіохійський, студент Київської духовної академії – церковний і громадський діяч. Народився у м. Дамаску (тоді – Османська імперія, нині – Сирія), де навчався у Патріаршій школі. Антіохійським Патріархом Герасимом і (Протопапасом) у 1886 році пострижений у чернецтво та відряджений для продовження освіти до Халкинської богословської школи (при Свято-Троїцькому монастирі на о. Хейбеліада  на території сучасної Туреччини). За сприяння секретаря Імператорського Православного Палестинського товариства в місті Хитрово, митрополитом Емеським Афанасієм (Аталою) у 1897 році відряджений на навчання до КДА. У 1900 році був відликаний до Сирії, висвячений на ієромонаха та призначений настоятелем Антіохійського подвір’я в Москві, ставши однією з ключових осіб у взаємодії між Росією та Антіохійською Православною церквою.

У 1903 році у Дамаску висвячений на митрополита Тарського та Аданського Антіохійської Православної церкви. У 1908 році переведений до митрополії Триполі. З 1931 року –  Патріарх Антіохійський. У 1941 році звернувся до християн усього світу із закликом підтримати СРСР у боротьбі з нацистською Німеччиною. Під час війни пожертвував 60 тис. ліванських фунтів на потреби радянської армії. Підтримував дружні взаємини із РПЦ та особисто із Патріархом Алексієм I. Виступав провідником інтересів РПЦ на Близькому Сході. Перебував у опозиції до решти східних Патріархів (Константинопольського, Олександрійського та Єрусалимського), які намагалися протидіяти посиленню міжнародного впливу РПЦ.

Помер у Дамаску; похований в усипальниці Антіохійських Патріархів у дамаському Свято-Успенському Патріаршому соборі.

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.