Юхим Крижановський
Крижановський Юхим/Євфимій Михайлович (10[22].10.1831– 26.07[7.08].1888), випускник і викладач Київської духовної академії – педагог, державний службовець, історик Церкви. Народився у селі Купіювата Липовецького повіту Київської губернії (нині – село Копіювата Монастирищенського р-ну Черкаської обл.) у сім’ї священика.
Після закінчення Київської духовної семінарії (1847–1853) навчався у Київській духовній академї (1853–1857), де здобув ступінь кандидата богослов’я. За часів навчання був ініціатором та редактором рукописного студентського журналу академії «Все и многое другое» (1856). У 1858 році розпочав службу у Київській духовній семінарії на посадах викладача Св. Письма і поєднаних із ним предметів, згодом викладав також загальну цивільну історію та німецьку мову. Брав участь у розробці програми журналу «Руководство для сельских пастырей» (видавався при семінарії з 1860). З 1861 року був дійсним членом Київського губернського статистичного комітету. З 1862 року служив у академії на посаді бакалавра загальної і російської словесності, викладав також французьку мову.
У 1864 році прийняв пропозицію очолити Сідлецьку навчальну дирекцію (нині – повітовий центр Мазовецького воєводства Польщі). З 1871 року обіймав посади директора 1-ї чоловічої класичної та завідувача 1-ї жіночої гімназій у Варшаві. З 1883 року продовжив службу у Санкт-Петербурзі як член Учбового комітету при Св. Синоді. Брав активну участь в організації святкування 900-ліття хрещення Русі, зокрема у складанні акафісту Св. Володимиру; уклав його життєпис для народного читання. Долучився до розробки програми синодального щотижневого журналу «Церковные ведомости». Постійно підтримував зв’язок із академії. З 1876 року був дійсним членом Церковно-археологічного товариства Київської духовної академії; брав благодійну участь у розбудові Церковно-археологічного музею при академії.
Помер у Києві, похований на Щекавицькому кладовищі (зруйноване у 1950-х роках).
Автор понад 40 наукових та публіцистичних розвідок, критико-бібліографічних нотаток, автобіографічних та побутових нарисів у журналах «Руководство для сельских пастырей», «Киевские епархиальные ведомости», «Труды Киевской духовной академии», «Вестник Юго-Западной и Западной России», «Киевская старина», «Церковноприходская школа», «Воскресное чтение», «Журнал Министерства народного просвещения», «Холмско-Варшавский вестник», «Русский вестник» та ін.
Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.