Калістрат (Цинцадзе Калістрат Михайлович) [грузин. კალისტრატე (კალისტრატე მიხეილის ძე ცინცაძე) (12[24].04.1866–03.02.1952), Католикос-Патріарх усієї Грузії, предстоятель Грузинської Православної Церкви, випускник Київської духовної академії – церковний, громадський та освітянський діяч. Народився в селі Тобаніері (грузин. ტობანიერი) Кутаїського повіту Кутаїської губернії (нині – Ванський муніципалітет, край Імереті, Грузія) в сім’ї священика.

Навчався в Кутаїському духовному училищі (1875–1881), Тифліській духовній семінарії (нині в місто Тбілісі, 1882–1888) та Київської духовної академії (1888– 1892), де здобув ступінь кандидата богослов’я. Після закінчення академії повернувся до Грузії, де служив настоятелем різних храмів. Брав активну участь у русі за відродження автокефалії Грузинської Православної Церкви. У 1905 році разом з істориком С. Горгадзе та протоієреєм А. Тотібадзе підготував «Проект реорганізації Грузинської Церкви».

Після проголошення автокефалії Грузинської Православної Церкви у 1917 році увійшов до складу грузинської делегації, відрядженої до Петрограда для переговорів із державними органами Росії. У результаті переговорів було досягнуто визнання національної автокефалії Грузинської Православної Церкви з боку Тимчасового уряду, при цьому російські церковні громади на території Грузії мали залишитися в юрисдикції РПЦ. Брав участь у підготовці Помісного Собору Грузинської Православної Церкви 08–17.09.1917 року , який обрав Католикосом-Патріархом усієї Грузії Кириона (Садзаглішвілі).  У 1923 році разом із Католикосом-Патріархом Амвросієм (Хелаєю) та кількома членами Католикоської Ради був заарештований чекістами та звинувачений у контрреволюційній діяльності і засуджений до майже 4-річного тюремного ув’язнення з повною конфіскацією майна. Утримувався в одиночній камері Метехської тюрми у Тифлісі. 10.03.1925 року після клопотання архієпископа Кентерберійського Рендалла Дейвидсона про помилування представників грузинського духовенства, спрямованого до радянського керівництва, достроково звільнений з тюрми.  У 1925 році призначений Місцеблюстителем Патріаршого престолу у зв’язку з хворобою Католикоса-Патріарха Амвросія. Після смерті наступного Католикоса-Патріарха Христофора ІІІ визнаний єдиним кандидатом на Грузинський Патріарший престол. 1932 року на VІ Помісному Соборі Грузинської Православної Церкви таємним голосуванням обраний Католикосом-Патріархом усієї Грузії. Демонструючи лояльність до держави, Калістрат намагався захищати інтереси Церкви; запобіг закриттю Сіонського кафедрального собору у Тбілісі, зберіг у статусі діючих низку храмів, домігся дозволу на друк обмеженими накладами грузинських церковних календарів та молитвословів, добився визволення з таборів кількох грузинських єпископів і священиків.

Помер у Тбілісі, похований у Сіонському соборі.

Автор низки нарисів з історії Грузинської Православної Церкви, історії храмів та монастирів на території Грузії, грузинського молитвослова та короткого катехізису.

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.