Кавамото Іван Якимович [япон. 河本恪三郎 (КАВАМОТО Какусабуро), 瀬沼恪三郎 (СЕНУМА Какусабуро)] (08[20].04.1868 – серпень 1945), випускник Київської духовної академії– церковний діяч і педагог, богослов, перекладач. Народився у місті Хатіодзі провінції Мусасі, Японія (нині – р-н Канто столичного округу Токіо), у родині дрібного торговця. Був усиновлений родиною Кавамото.

Під впливом почутої проповіді святителя архієпископа Миколая Японського (Касаткіна, 1836–1912) прийняв християнство. Незважаючи на спротив родини, у 1883 році вступив до Токійської православної семінарії при Російській духовній місії в Японії. У 1890 році відряджений на навчання до Санкт-Петербурга. Протягом року перебував у Санкт-Петербурзькій духовній семінарії, готуючись вступати до Медико-хірургічної академії (після повернення до Японії мав служити лікарем у навчальних закладах місії). Однак вирішив отримати духовну освіту. У 1891–1895 роках навчався у Київській духовній академії, де здобув ступінь кандидата богослов’я без права служби в духовних навчальних закладах Російської імперії. Рукопис кандидатського твору «Учение Св. Афанасия Великого о воплощении Сына Божия и совершенном им деле искупления» зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.

Перед поверненням до Японії, у 1895 році здійснив паломництво до Палестини; зустрічався з Патріархом Єрусалимським Герасимом ІІ (Протопапасом) та іншими представниками православного духовенства. В Японії служив викладачем, згодом – ректором Токійської православної семінарії; викладав російську мову. Публікував багато статей у православних японських часописах, був також кореспондентом газети «Московские ведомости». У 1902–1904 роках листувався з Л. М. Толстим; звернувся до нього за дозволом перекласти роман «Анна Каренина». Отримавши згоду, працював над перекладом у співавторстві з відомим японським письменником Одзакі Койо, який здійснював стилістичне редагування.

Брав участь у складі представників Японської Православної Церкви у міжконфесійному мітингу в Токіо на підтримку дій японського уряду у російсько-японській війні. Водночас був членом «Товариства духовної розради військовополонених», яке опікувалося релігійними потребами російських військових, що перебували у японському полоні. З 1915 року працював у Дослідницькому відділі Південно-Маньчжурської залізниці, а також учителем російської мови. У 1927 році як перекладач японської делегації здійснив подорож до СРСР. У 1936 році був заарештований за підозрою у шпигунстві, згодом звільнений. У 1939 році був одним із чотирьох кандидатів на посаду предстоятеля Японської Православної Церкви.

В творчому доробку Кавамото – переклади творів російської літератури, богословські праці російських авторів. Автор книги «Відмінності між вченням Православної та Англіканської Церков», укладений ним збірник праць до 50-річчя місіонерської діяльності святителя Миколая Японського (1911), праці з морального богослов’я, численні статті у православних виданнях Японії, посібника для вивчення російської мови та японо-російського розмовника.

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.