Аскоченський Віктор Іпатович (01[13].10.1813–18[30].05.1879), випускник і викладач Киїської духовної академії – літератор, письменник, журналіст, публіцист, історик, богослов. Народився у місті Воронежі в сім’ї священика.  Після закінчення Воронезької духовної семінарії (1829–1835) навчався у Київській духовнй академії (1835–1839). Маючи неабиякі музичні здібності та вокальні дані, співав у академічному хорі, був його регентом, писав церковну музику. У студентські роки почав займатися літературною  творчістю, зокрема уклав віршовану «Галерею портретів» однокурсників.  За успіхи в навчанні та випускний твір «Об обряде погребения в Церкви христианской» здобув ступінь магістра богослов’я і словесних наук.

З 1839 року був призначений, як один із найкращих випускників, на посаду викладача (після отримання магістерського диплома – бакалавра) польської та німецької мов (1839– 1841) духовної академії. У 1844 році переведений на посаду бакалавра патрології. З 1846 року служив радником Волинського губернського правління у Житомирі, у 1849–1851 роках – на посаді совісного судді та голови цивільної палати у м. Кам’янці-Подільському.

У 1851 році залишає службу й, оселившись у Києві, займається науковою і літературною працею.   Друкує поезії та драми у журналах «Воскресное чтение», «Маяк», «Москвитянин». У 1857 році переїздить до Санкт-Петербурга, де у 1858 році започатковує тижневик «Домашняя беседа», де публікував вірші, байки, сатиричні нариси, критичні дописи, релігійно-моральні оповідання, переклади, церковно-краєзнавчі, етнографічні дослідження, документи з історії Церкви, статті, присвячені церковним пам’яткам і святиням тощо.

Похований у Троїце-Сергієвій пустині (село Стрельна, нині – в межах Санкт-Петербурга).

З виходом роману Аскоченського «Асмодей нашего времени» (1858) пов’язують започаткування традиції антинігілістичного роману, перші спроби художнього осягнення психології богоборства, розвинутих згодом у творчості І. С. Тургенєва, Ф. М. Достоєвського, Л. М. Толстого та ін.  Один з перших істориків Києво-Могилянської Академії (Василий Григорьевич Григорович-Барский, знаменитый путешественник ХVІІІ века. – К., 1854. – 39 с.; Воспоминания о Я. К. Амфитеатрове, бывшем профессоре Киевской духовной академии. – К., 1854. – 24 с.; Киев с древнейшим его училищем Академией. – К., 1856. – Ч. 1. – 370 с.; Ч. 2. – 567 с.; История Киевской духовной академии по преобразовании ее в 1819 году. – СПб., 1863. – 282, YIII с.).

 

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.