Петров Микола Іванович (24.04[06.05].1840, с. Вознесенське Макаріївського повіту Костромської губернії – 21.06.1921, Київ) – випускник і викладач Київської духовної академії, літературознавець, історик, педагог, фахівець у галузі церковної археології, археографії та музеєзнавства. Народився у сім’ї дяка. Після закінчення Макаріївського духовного училища та Костромської духовної семінарії у 1861-1865 роках навчався у Київській духовній академії.

1865-18 роках викладав у Волинській духовній семінарії у м. Кременець, де досліджував архівні зібрання, зокрема з історії Києво-Могилянської академії. У 1868 році на підставі опублікованих статей в журналі «Труды Киевской духовной академии» отримав ступінь магістра.

У 1870-1911 роках працював доцентом, згодом професором у Київській духовній академії, викладаючи загальну теорію словесності та історію зарубіжних літератур, історію російської літератури, згодом – огляд історії української літератури. У 1875 році здобув ступінь доктора богослов’я.

У 1884-1887 роках був редактором журналу «Киевские епархиальные ведомости», які видавалися в академії. У 1912 році обраний почесним членом Київської духовної академії.

Микола Петров зробив вагомий внесок у створення та розвиток Церковно-археологічного товариства та Церковно-археологічного музею при академії. З часу заснування Церковно-археологічного товариства у 1872 році і до закриття у 1917 році виконував функції його секретаря.

У 1878-1917 працював доглядачем Церковно-археологічного музею, ініціював відкриття експозиції музею для відвідувачів, займався поповненням та дослідженням музейного фонду, підготував до друку 5 випусків «Альбома достопримечательностей Церковно-археологического музея» (К., 1912-1915).

Був членом та почесним членом низки наукових товариств і навчальних закладів, неодноразово отримував премії та відзнаки за наукові праці, а також нагороджений орденами. Помер у Києві і похований на кладовищі Київського Свято-Вознесенського Флорівського жіночого монастиря.

Микола Петров – автор декількох сотень книг і статей з історії та теорії літератури, історії церкви, історії Києво-Могилянської академії, Київської духовної академії, краєзнавства, церковної археології, музеєзнавства. Зокрема, упорядкував 5 томів збірника «Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. Отд.II (1721-1795)» (К., 1904-1908).

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т.  — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.