Виговський Іван Остапович гербу Абданк (бл. 1608 – 27.03.1664) –  український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні. Походив з православної шляхетської родини. Імовірно навчався у Київській Братській школі або у Києво-Могилянському колегіумі. Військову кар’єру розпочав в елітних частинах війська Річчі Посполитої. Потрапивши у полон до татарського війська під час битви під Жовтими Водами, був викуплений Б. Хмельницьким, після чого став його писарем та найближчим соратником. Створив та очолив Генеральну канцелярію – адміністративний та дипломатичний уряд при гетьманові. Брав участь у битвах під Пилявцями, Збаражем, Зборовом, Берестечком, Батогом, Жванцем, Львовом. Розробляв Зборівський, Білоцерківський та Переяславський договори. Після смерті Богдана Хмельницького став регентом при Юрії Хмельницькому. У 1657 році обраний гетьманом Війська Запорозького. У 1658 році уклав Гадяцький договір з Річчю Посполитою про федеративний союз. У 1569 році переміг московську армію у битві під Конотопом. Під тиском козацької опозиції відмовився від  гетьманської влади, вступив на службу до польського короля, обіймав уряди на Волині, Поділлі та Київщині. За підозрою у підтримці та сприянні антипольських повстань був арештований, позбавлений всіх прав і розстріляний. Існує декілька версій місця поховання І. Виговського та його дружини – у Скиті Манявському на Івано-Франківщині, у Юсиптицькому монастирі (нині с. Йосиповичі Стрийського р-ну Львівської обл.),  у родинному маєтку в с. Руда (Жидачівського р-ну Львівської обл.).

Іван Виговський був високоосвіченим, володів  низкою мов (давньоукраїнська, церковнослов’янська, польська, латинська, російська), що дає підстави припускати про його навчання «семи вільним наукам»  у Київській братській школі та її правонаступнику – Києво-Могилянському колегіумі. 27 жовтня 1657 року саме у Київському Братському Богоявленському монастирі архієпископ Лазар Баранович освятив гетьманські клейноди  і підніс їх новообраному гетьману Івану Виговському. За Гадяцьким договором Києво-Могилянський колегіум отримував статус академії і такі ж привілеї і права, які мала Краківська академія – другий вищий навчальний заклад у центральній Європі після Карлового університету.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.