Баранович Лука, чернече ім’я Лазар (1620, Білорусь – 3.09.1693, полкове місто Чернігів) – ректор Києво-Могилянської академії, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, письменник, просвітитель. Навчався у Києво-Могилянській академії, потім на кошти Петра Могили – в Калуській і Віленській академіях.

З 1642 року викладав в Києво-Могилянському колегіумі в початкових класах, згодом став професором поетики , риторики й філософії. З 1650 року – ректор Києво-Могилянського колегіуму і одночасно ігумен Київського Братського Богоявленського монастиря. З 1653 року завідував Єлецьким монастирем Чернігівської єпархії. У 1657 році висвячений на єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського. Водночас упродовж майже 20 років  управляв Київською митрополичою кафедрою. Брав активну участь в політичному та культурному життя Гетьманщини. 27 травня 1657 року У Київському Братському монастирі висвятив гетьманські клейноди й подав їх новообраному гетьманові І. Виговському. Близько 1666 році призначений місцеблюстителем Київської митрополії. У 1667 році зведений у сан архієпископа. У 1674 році заклав друкарню при Спасо-Преображенському монастирі у Новгород-Сіверську, яку у 1679 році переніс до Чернігова. Навколо друкарні утворився літературний осередок, відомий пізніше як «Чернігівські Атени». За життя Барановича було видано понад 50 книг – букварі, богослужебники, світські й релігійні твори. Відкривав школи при храмах, підтримував Чернігівську школу. Похований у Чернігівському Борисоглібському монастирі.

Під час національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 років докладав зусилля для захисту Києво-Могилянського колегіуму та Київського Братського Богоявленського монастиря від розорення, залучаючи до цього гетьманів Б. Хмельницького, І. Виговського, Д. Многогрішного та інших світських і церковних діячів. У Київському Братському монастирі створив хор та хорову школу, в якій навчалися  тому числі й студенти колегіуму.

Твори:

• Меч духовний. – Київ, 1666.
• Апполонова лютня. Збірка поезій. –  Львів, 1671.
• Труби словес проповідних. – Київ, 1674.
• Nowa Miara Stary wiary. – Львів, 1676.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст.: енциклопедичне видання. – Київ: КМ Академія, 2001.