Левицький Іларіон (? —14.06.1731, Київ) — ректор Києво-Могилянської академії, ігумен. По закінченню повного академічного курсу навчання залишився в Києво-Могилянській академії викладачем класу поетики, у  1716 -1719 роках викладав риторику, у 1719-1727 — професор філософії, згодом призначено на посаду префекта, у 1727-1731 роках – ректора, ігумена Київського Братського монастиря і професора богослов’я. Зберіглися понад десять рукописів його курсів риторики, філософії, богословя.  його курс риторики «Classis oratoria inter Tulliana flumina fructibus eloquentiae jmpleta atque spatiosissimis […] dementia sophia illustrissimi Krokowiani tentorii velis ad felicem annalis navigationis portum non per Boristhenis undas, sed Iordanis fluvios deducta […] collegio Kijevomohilaeani mirac-ulius plena ad commune[m] Rossiaci orbis util-itate[m] et additandos Roxolanae iuventutis ani-mos exposita. Cum mercibus spiritualis civilis et politicae doctrinae ad communes usus anno 1716» («Риторичний корабель серед Тулліанових річок плодами красномовства наповнений, а також під широкими вітрилами […] завдяки розсудливості і мудрості найяснішого захисника Кроковського до щасливого порту річного плавання не на хвилях Борисфена, але річок Иордану приведений […], у колегіумі Києво-Могилянському чудесами наповнена для загальної користі руського краю і до мужання українського юнацтва з духовними товарами світської і політичної науки для загального користування виставлений року 1716».

Помер у 1731 році. Поховано у Богоявленському соборі Братського монастиря. На одному з церковних дзвонів, що зберігався аж до зруйнування Богоявленського собору у 1934 році, був напис про його виготовлення за часів керівництва академією і монастирем І. Левицького.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст.: енциклопедичне видання. – Київ: КМ Академія, 2001.