Политика (Полетика, Політика) Іван Андрійович (1722, сотенне містечко Ромен Лубенського полку, тепер місто Ромни, райцентр Сумської обл.—24.04.1783, повітове місто Васильків Київського намісництва, тепер райцентр Київської обл.) — доктор медицини, професор, директор Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівник Васильківського карантину. Народився у сім’ї бунчукового товариша Лубенського полку Андрія Политики. Брат Григорія Политики. Протягом 1735-1746 років навчався у Києво-Могилянській академії. У 1746-1750 роках власним коштом навчався в Медичній академії міста Кіль (Німеччина), де був також церковнослужителем у російській посольській Катерининській церкві. У 1754 році у Лейденському університеті (Нідерланди) перший з вихованців Києво-Могилянської академії захистив докторську дисертацію «Dissertatio medica inauguralis de morbis haerediteris» («Інаугураційна медична дисертація про спадкові хвороби»), зазначивши в ній своє походження з України.

У 1754-1756 роках за наукові заслуги обрано професором в Медичній академії міста Кіль (Німеччина). Після Георгія Дрогобича у XV ст. це був другий випадок, коли український вчений очолював кафедру у західноєвропейському вищому навчальному закладі. У 1756 році призначено лікарем Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, першого у Росії не іноземця на цій посаді. У 1759-1763 роках служив дивізійним лікарем Петербурзької дивізії. За його ініціативи розпочався процес навчання випускників Києво-Могилянської академії у госпітальних школах Санкт-Петербурга для оволодіння медичними професіями. Плекаючи надію створення в Україні медичного наукового осередку, зайняв посаду керівника Васильківського (під Києвом) карантину — першої в Росії прикордонної застави з карантинними функціями, якому віддав останніх 20 років свого життя й діяльності. Як керівник Васильківського карантину багато зробив для становлення карантинної служби в Україні, сприяючи роботі філіям у низці міст та у Запорозькій Січі. У 1770 році під час епідемії чуми доклав багато зусиль до налагодження карантинної служби в Києві, госпіталізації хворих у Кирилівській лікарні, їх ізоляції на Трухановому острові, працював у тимчасовому чумному госпіталі в приміщенні Кловського палацу. Помер у Василькові.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. – Київ : КМ Академія, 2001.