Кульчицький (Кольчицький) Іван, чернече ім’я Інокентій, Святий (1680/1682, Чернігівщина — 26/27.11.1731, місто Іркутськ, тепер Російська Федерація) — викладач, єпископ Іркутський і Нерчинський, Переяславський (Залеський). Походив зі старовинного галицького шляхетського роду, представники якого переселились на Чернігівщину.  У 1693-1706 роках навчався в Києво-Могилянській академії. У 1708 році прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі, потім висвячений на ієродиякона та ієромонаха.

З 1710 року викладав граматику, філософію, богослов’я, метафізику в Московській слов’яно-греко-латинській академії, де з 1714  року— префект. В Україну більше не повернувся. У 1719 році переведено до Олександро-Невської лаври і в сані соборного ієромонаха призначено на корабель «Самсон». Служив першим обер-ієромонахом у фінляндському корпусі при мисі Або. У кінці 1720 року – намісник Олександро-Невської  лаври, а у 1721 році хіротонований на єпископа Переяславського (Залеського) з призначенням головою Пекінської духовної місії.  У 1727 році отримав призначення на новостворену Іркутську єпископську кафедру. Відкрив при Іркутському Вознесенському монастирі школу для дітей усіх станів, де навчали читати, писати, співу, катехізису. Доклав чимало зусиль для налагодження навчального процесу — утримував школу своїм коштом, розшукав для неї перекладача, турбувався про забезпечення школи підручниками. Отримавши єпархію в незадовільному стані, де більшість духовенства була неграмотна, священики не знали християнський молитов, серед населення панували пияцтво і розпуста, Іван Кульчицький збільшив кількість парафіяльних храмів з 33 до 50, проповідував серед бурятів, тунгусів та інших сибірських народів.

Похований у чернечій мантії в склепі дерев’яної церкви Тихвінської Божої Матері Вознесенського монастиря. У 1764 році його мощі знайдено нетлінними. У 1805 році канонізовано. У 1990 році його мощі перенесено до Іркутського Знаменського собору.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст.: енциклопедичне видання. – Київ: КМ Академія, 2001.