Сулима Харитон Семенович, чернече ім’я Христофор (близько 1734, полкове місто Переяслав, тепер місто Переяслав-Хмельницький Київської обл. або сотенне містечко Баришівка Переяславського полку, тепер місто, райцентр Київської обл. — 17.05.1813, Харків) — ректор Чернігівського колегіуму, єпископ Феодосіївський та Маріупольський, перший єпископ Слобідськоукраїнський і Харківський. Походив з козацько- старшинського роду. Закінчив повний курс Києво-Могилянської академії. Протягом всього життя поповнював свою бібліотеку.

У 1765 році прийняв чернечий постриг у Мотронинському Троїцькому монастирі. У 1789 році на вимогу Синоду супроводжував до Санкт-Петербурга ризниці ліквідованих українських монастирів. За протекцією земляків — князя Олександра Безбородька та графа Петра Завадовського висвячено у 1789 році на ігумена Мозенського монастиря Новгородської єпархії, а згодом — на архімандрита Гамаліївського Харлампіївого монастиря Новгород-Сіверської єпархії, з 1794— архімандрит першокласного Чернігівського Єлецького Успенського монастиря й ректор Чернігівського колегіуму. У 1798 році рукопокладений на єпископа Феодосіївського й Маріупольського, вікарія Катеринославської єпархії. У 1799 році хіротонований на єпископа Слобідсько-українського й Харківського. Опікувався справами освіти, зокрема, Харківським колегіумом, збудував нову бурсу, пожертвував до бібліотеки 119 власних книг, а за заповітом — ще 500, ввів посаду бібліотекаря й бібліографа. Брав участь у відкритті Харківського університету. Похований у Трьохсвятительській церкві Харківського Покровського монастиря.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. – Київ : КМ Академія, 2001.