Лобисевич Опанас (Афанасій) Кирилович (близько 1732, сотенне місто Погар Стародубського полку, тепер місто Брянської обл., Російська Федерація — 1805, вірогідно, село Леньків Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, тепер Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл.) — предводитель дворянства, радник Малоросійського генерального суду, письменник, перекладач. Походив з давнього козацького роду Лобисевичів. У 1747-1754 роках навчався у Києво-Могилянській академії. У 1754-1760 роках навчався у Санкт-Петербурзькому університеті. У 1760 року працював перекладачем в Академії наук.

З 1761 року – перекладач Гетьманської канцелярії в Глухові, у 1765 році у ранзі капітан-поручика призначений секретарем гетьмана Кирила Разумовського для ведення кореспонденції. До 1767 року подорожував з гетьманом Європою. З 1769 року в чині прем’єр-майора, 1773 року у чині підполковника керував канцелярією тепер уже фельдмаршала К. Розумовського. У 1774 році у ранзі полковника вийшов у відставку.

У 1783 році обрано повітовим мглинським маршалком, у 1785-1788 роках — новгород-сіверський губернським маршалком. У Новгород-Сіверський був значним культ, й громад, центром пн. Гетьманщини. Тут належав до гуртка українських культурних діячів-автономістів, з якими пов’язані акції Василя Капніста в Європі та вихід «Історії Русів».

З ліквідацією намісництв у 1796 році і об’єднання Лівобережної України, колишньої Гетьманщини, у Малоросійську губернію Опанас Лобисевич повернувся на державну службу. У 1797 році його призначено радником і депутатом Малоросійського генерального суду.

У період перебування у Санкт-Петербурзі почав займатися перекладацькою діяльністю, друкував переклади у часописах. У 1790-х роках готує до друку трагікомедію Григорія Кониського «Воскресеніе Мертвих», написав у бурлескно-травестійному стилі українською мовою літературний твір, досі не знайдений.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст.: енциклопедичне видання. – Київ: КМ Академія, 2001.