Левицький Дмитро Григорович (1735, Київ — 16.04.1822, Санкт-Петербург) — художник-портретист, академік, основоположник парадного портрета в Російській імперії. Народився в сім ї священика, відомого українського гравера Григорія Левицького-Носа. Молоді роки пройшли в батьківському будинку в Києві, на Подолі. Навчався у Києво-Могилянській академії та живопису у батька.

У 1752-1755 роках допомагав батькові та Олексію Антропову розписувати Київську Андріївську церкву, після чого поїхав з ним як помічник до Санкт-Петербурга. Навчався у викладачів Санкт-Петербурзької академії мистецтв. У 1766 році виконав перше велике замовлення для двох московських церков. У 1770 році за портрет архітектора О. Ф. Кокорінова дістав звання академіка. Протягом 17 років був пов’язаний із Санкт-Петербурзькою академією мистецтв, брав участь в академічних виставках, керував класом портретного живопису, входив до академічної ради. Його творчість і викладацька діяльність вплинули на формування цілого покоління українських і російських портретистів.

Помер у своєму домі на Васильєвському острові в Санкт-Петербурзі.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст.: енциклопедичне видання. – Київ: КМ Академія, 2001.