Григорій Политика
Политика (Полетика, Політика) Григорій Андрійович (1723/25, сотенне містечко Ромен Лубенського полку, тепер місто Ромни, райцентр Сумської обл. — 27.11.1784, Санкт-Петербурґ) — письменник, філолог, перекладач, історик, правник, вірогідний автор «Історії Русів». Походив із відомої козацько-старшинської родини. Протягом 1737-1745 років навчався в Києво-Могилянській академії. де виявив здібності до іноземних мов. З 1746 року – перекладач з латинської і німецької мов Академії наук в Санкт-Петербурзі та студент Санкт-Петербурзької академічної гімназії. У 1748-1761 роках – перекладач Синоду. У 1757 році у виданні Санкт-Петербурзької академії наук «Ежемесячные сочинения» надрукував першу статтю історичного дослідження «О начале, возобновлении и распространении учений и училищ в России и о нынешних оных состояний. Письмо к приятелю», в якій в тому числі висвітлював роль Петра Конашевича-Сагайдачного й Петра Могили у заснуванні Київської братської школи і колегіуму. Автор перекладів з грецької мови творів античних філософів, зокрема Арістотеля, Ксенофонта. У 1761-1763 роках під час перебування в Україні видав «Словарь на шести языках: российском, греческом, латинском, немецком, французском и английском» (СПб., 1763) та написав «Записку о начале Киевской академии». З 1764 року – на державній службі у Санкт-Петербурзі на посаді головного інспектора Санкт-Петербурзького морського шляхетського кадетського корпусу, для якого запропонував низку принципових нововведень до навчального процесу. У 1767 році обрано Лубенською козацькою старшиною депутатом Комісії зі складання проекту Нового Уложення законів Російської імперії. Мав одну з найбільших бібліотек Санкт-Петербургу. Помер у Санкт-Петербурзі, похований в Олександро-Невській лаврі. Могила не збереглася.
Частина дослідників (О. Лазаревський, М. Грушевський, М. Драгоманов) вважала Политику та його сина Василя Политику найбільш вірогідними авторами «Історії Русів».
Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. – Київ : КМ Академія, 2001.