Будинок, зведений по лінії вулиці Григорія Сковороди у 1905-1906 роках за проектом київського архітектора Є. Єрмакова. Його призначення було багатофункціональним — під лікарню, архів канцелярії та залу засідань Ради Києво-Могилянської академії. Зберігся документ 1902 року, у якому ректор Київської духовної академії Дмитрій, єпископ Чигиринський звертався до Святійшого Синоду з клопотанням надати дозвіл на спорудження нового лікарняного корпусу, а також про плани надбудувати залу Ради академії, виділити кімнати для архіву та канцелярію. Новий будинок було зведено на місці старого лікарняного одноповерхового корпусу і частково на вільній ділянці між Староакадемічним корпусом та поварнею з келіями зі сходу. Протягом понад десять років його використовували за первісним задумом, але у 1919 році духовна академія була закрита.

У 1920-1930-х роках в колишній лікарні містилася Петрівська поліклініка (від тогочасної назви Подолу – Петрівка). 1946 року заклад був реорганізований на воєнний госпіталь. Кілька десятеліть корпус використовувався як неврологічне відділення клінічної лікарні №15.

З відновленням Києво-Могилянської академії корпус було передано університету і вирішено розмістити тут бібліотеку. Ремонтно-реставраційні роботи завершились у 2007 році. На реалізацію проекту залучено 8,5 млн грн. від понад 300 благодійників з різних країн світу. Головний внесок зробив відомий меценат Омелян Антонович, ім’ям якого і було названо Бакалаврську біблотеку.