Кониський Григорій Осипович, чернече ім’я Георгій (20.11.1717, полкове місто Ніжин, тепер райцентр Чернігівської обл.— 13.02.1795, м. Могильов, тепер Республіка Білорусь) — учений, філософ, письменник, проповідник, ректор Києво-Могилянської академії, архієпископ Мстиславський, Оршанський і Могильовський (Білоруський). Народився у сім’ї знатного полкового  товариша, ніжинського бургомістра Осипа Івановича Кониського.

У 1728-1743 роках навчався в Києво-Могилянській академії, після закінчення якої як один з найздібніших випускників поповнив її викладацький склад. З 1745 року викладав курс поетики «Praecepta de arte poetica ex autoribus, qui geminem poeseos rationem attigerunt, summatim cum pernecessariis observationibus collecta ad usum studiosae juventuti in alma et orthodoxa Academia Mohylo-Zaborowsciana tradita nec non explicate anno 1746» («Правила поетичного мистецтва, почерпнуті з авторів, які вивчають сутність поезії, коротко, з найнеобхіднішими спостереженнями, зібрані і на користь студентської молоді викладені й витлумачені у благодатній і православній Могило-Заборовській академії 1746 року»).  У цей час  створив драму «Воскресеніє мертвих…», поставлену  у 1747 році в Києво-Могилянській академії, написав кілька віршів тогочасною українською літературною мовою.

У 1747-1751 роках — професор філософії і префект Києво-Могилянської академії. Написав і виклав слухачам два філософські курси: «Philosophia peripathetica juxta, numerum quatuor facultatum quadripartita, complectens logicam, ethicam, physicam et metaphysicam in mente Principis Philosophorum Aristotelis Stagiritae Kijoviae in alma et orthodoxa Academia Mohylo-Zaborowsciana tradita anno 1747 et 1748 sub Professore reverendissimo Patre Georgio Konissky Praefecto Academiae Kijoviensis» («Філософія перипатетиків, поділена на чотири відділи, що вміщує логіку, фізику, метафізику й етику, викладена згідно з думкою глави філософів Арістотеля Стагірита у Києві, в благодатній православній Могило-Заборовській академії в 1747 і 1748 рр. професором, преподобним отцем Ґеорґієм Кониським, префектом Київської академії») та  «Philosophia juxta numerum quatuor facultatum quadripartita, complectens logicam, ethicam, physicam et metaphysicam, tradita in Academia Kijoviensi sub auspiciis illustrissimi Domini Thymothei Szczerbacki eiusdem Academiae Nutritoris munificentissimi anno 1749 Septem. 20» («Загальна філософія, поділена на чотири відділи, в складі логіки, етики, фізики та метафізики, викладена в Київській академії під наглядом найяснішого пана Тимофія Щербаць-кого, щонайщедрішого куратора цієї ж академії, 20 вересня 1749 року»). Цей філософський курс можна розглядати як певний рівень розвитку української професійної філософської думки, оскільки він охоплює всі розділи філософського знання у системному викладі.

У 1752-1754 роках— ректор Києво-Могилянської академії і професор богослов’я. У 1754 році разом з Т. Щербацьким уклав інструкцію «Про порядок викладання предметів у всіх класах…», що значно поліпшила навчальний процес у Києво-Могилянській академії.

У 1755 році призначено єпископом Мстиславським, Оршанським і Могильовським, з 1783 року — архієпископ. У 1757 році заснував у Могильові семінарію на зразок Києво-Могилянської академії, видав для неї кілька підручників. У різний час на запрошення Г. Кониського в семінарії працювали могилянці. Поховано Григорія Кониського у Могильовському Спасо-Преображенському соборі. Його могилу пограбовано французькими солдатами під час наступу Наполеона під приводом пошуку захованої там зброї. Могильовський Спасо-Преображенський собор зруйновано у роки Другої світової війни.

Деякі дослідники вважають Кониського автором «Історії Русів».

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.