Калачинський (Колачинський), чернече ім’я Прокопій ( ? — ?, полкове місто Прилуки, тепер райцентр Чернігівської обл.) — ректор Києво-Могилянської академії, ігумен. Навчався у Києво-Могилянськму колегіумі та закордоном. Повернувшись в Україну, прийняв чернечий постриг. З 1691 року викладав риторику в Києво-Могилянській академії. Збереглися його курси лекцій: за 1691/92 навч. р. «Promptuarium artis oratoriae candidatis eloquen-tiae in collegio Mohilaeanae oblatum anno 1691» («Комора ораторського мистецтва кандидатом красномовства в колегіумі Могилянському запропонована 1691 року») та за 1692/93 — «Subsidium rhetoricum variis refertum notatis rox-olano rhetori ad rostra Kiiovomohilaeana oblatum anno 1692» («Підручник риторики для українського ритора, різнобічним матеріалом заповнений, на трибуну Києво-Могилянську представлений 1692 року»). Основою цих курсів є антична теорія красномовства. У 1693—1695 роках викладав курс філософії під назвою «Meta scientiarum, ad quam omnis rationalium discursuum intellectus, Aristotelico decertans agone, coronatur sub augustissimis omni voto expetitis novae cunctorum desideriorum Metae Mariae natalitiis nobili Roxolanae juventuti ad eruditum Stagiriticae palaestrae certamen, in Olympo Mohilaeano Kijoviensi anno, ex quo aetema Sapientia in Clypeo Golgothae ad metam Cmcis gloriosae decertavit 1693-tio proposita» («Піраміда наук, на якій усякий інтелект, що випробовує себе в Арістотелевому змаганні, увінчується, запропонована на Києво-Могилянському Олімпі 1693 року, після того, як вічна Мудрість на Олімпі славної Голгофи змагалась біля піраміди хреста»).

У 1697 році обрано ректором Києво-Могилянської академії й настоятелем Київського Братського монастиря. У 1697 році розпочав викладати богослов’я. Як ректор і настоятель піклувався про зміцнення матеріального становища академії і монастиря: купував землі, млини, збільшував продаж вина й відкривав шинки. У цьому мав повну підтримку гетьмана Івана Мазепи й митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Росії Варлаама Ясинського.

Відома панегірична гравюра на честь Калачинського, виконана у 1698 році знаменитим гравером, колишнім його учнем Іваном Щирським. Вона містить тези філософського та богословського диспутів і багатофігурну композицію: студенти разом з богинею мудрості, науки та мистецтв Афіною Палладою (Мінервою) стоять на тлі будинку академії. На першому плані — герб Калачинського, з боків герба вміщено напис латинською мовою, який уславлює ректора й академію.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.