Амбодик-Максимович Нестор Максимович (7.11.1742, сотенне містечко Веприк Гадяцького полку, тепер село Гадяцького р-ну Полтавської обл. – 24.07.1812, м. Санкт-Петербург) – учений-енциклопедист, основоположник акушерства, ботаніки, фітотерапії та фізіотерапії в Росії, письменник і перекладач.

Народився в сім’ї священика Максима Максимовича. Маючи співзвучні прізвище та по батькові, об єднав їх латинським «ambo die» («двічі скажи»), додавши до свого прізвища Ambodic  –  Амбодик. У 1755-1768 роках закінчив повний курс Києво-Могилянської академії. Навчався у Санкт-Петербурзькому головному народному училищі і слухав лекції у Санкт-Петербурзькому військовому госпіталі. Навчався на медичному факультеті Страсбурзького університету, одержавши  стипендію княгині Є. Д. Голіциної-Кантемир, призначену для обдарованих юнаків, які вивчали «акушерство в чужих краях».  У 1775 році  захистив докторську дисертацію «De hepate humano» («Про печінку людини»).

Після повернення до Санкт-Петербургу викладав акушерство у  двох госпітальних школах. У 1781 році очолив Санкт-Петербурзьку акушерську школу. Був головним акушером Санкт-Петербурґа. Першим у Росії отримав звання професора акушерства . У 1797 році за ініціативою Нестор Амбодик-Максимович в Санкт-Петербурзі засновано Клінічний повивальний інститут. Тут склав перші підручники та словники з акушерства, ботаніки. Вперше в Росії запровадив практичні заняття в пологових відділеннях, застосував складні акушерські втручання, винайшов низку акушерських інструментів, запропонував свою конструкцію пологового ліжка та гінекологічного крісла.   Автор перших наукових настанов з акушерства «Искусство повивання…». Велику увагу приділяв фітотерапії, зокрема, використанню вітчизняних лікарських рослин. Розробляв російську медичну термінологію,  створював багатомовні термінологічні словники (латинською, французькою і російською мовами), до яких включив терміни не лише з різних джерел, але й створені ним особисто. Був почесним членом Санкт-Петербурзької медичної колегії й Вільного економічного товариства.

Праці: Анатомико-физиологический словарь, в коем все наименования частей человеческого тела, до анатомии и физиологии принадлежащие, ч. 1-2. СПб., 1783; Врачебное веществословие или описание целительных растений.., кн. 1-4:. СПб., 1783-89; Искусство повивання, или Наука о бабичьем деле.., ч. 1—6. СПб., 1784-86; Novum medico-pathologico-chirurgicum vocabularium. СПб., 1785; Слово о цветущем благоустроенного государства состоянии… СПб., 1787; Словарь ботанический, содержащий наименование растений и их частей. СПб., 1795; Первоначальные основания ботаники, руководствующие к познанию растений в двух частях с раскрашенными рисунками, ч. 1-2. СПб., 1796; Врачебные наставления о болезнях, наиболее изнуряющих здравие человека, и заражающих все телесные части оного. СПб., 1800; Новый ботанический словарь… СПб., 1804. Переклад з латинської мови твору Шрайбера «Руководство к познанию и врачеванию болезней человеческих наружных и внутренних с прибавлением главных немощей женского пола и малолетних детей», ч. 1-2 (СПб., 1781).

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.