Брюховецький В’ячеслав (нар. 14.07.1947, Владикавказ, Північно-Осетинська АРСР, СРСР) – літературознавець, педагог, громадський діяч, один з ініціаторів створення Народного Руху України, один з учасників ініціативної групи «Першого грудня», Герой України, член спілки письменників України, член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, ініціатор відродження та ректор і президент Києво-Могилянської академії (1991 – 2007), з 2007 – почесний президент НаУКМА.

Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка, аспірантурі Київського державного інституту культури імені О. Корнійчука. У 1980 році отримав ступінь кандидата педагогічних наук, у 1986 році – доктора філологічних наук. У 1980-1991 роках – завідувач відділу критики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України. У 1989–1990 – гостьовий професор Ратґерського університету, США, у 1990 – гостьовий професор Манітобського університету, Канада. У 2002-2003, 2009-2010 роках – Фулбрайтівський дослідник, Колумбійський університет, США.

11 вересня 1990 року на засіданні Української наукової асоціації В’ячеслав Брюховецький виступив з пропозицією відродити Києво-Могилянську академію як сучасний вищий навчальний заклад. Йому належить також ідея відродження Академії саме на історичній території, що знайшло відображення в розпорядженні Голови Верховної Ради України від 19 вересня 1991 року. В’ячеслав Брюховецький розробив концепцію, статут Університету, створив Києво-Могилянське братство,  залучив до Надзірної ради Університету відомих політиків і громадських діячів  західного світу та спонсорську допомогу, сформував науково-педагогічний склад.

У 1991 році В’ячеслав Брюховецький очолив Виконавчу дирекцію відродження Києво-Могилянської академії, у 1992-1994 – ректор Університету «Києво-Могилянська академія». У 1994-2007 роках – президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», з 2007 року – почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».

За 17 років під орудою В. Брюховецького НаУКМА став одним з провідних університетів України з інноваційним розвитком науково-навчального процесу, а кількість студентів з 227 у 1992 році зросла до 3149 спудеїв у 2007 році. Він очолив редколегію двох енциклопедичних видань  –   «Києво-Могилянська академія в іменах. XVII-XVIII ст.» (К., 2001) та «Київська духовна академія в іменах (1819-1924): енциклопедія у двох томах» (К., 2017), а також був багаторічним головним редактором наукового фахового видання «Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор понад 400 наукових праць, в тому числі монографічних досліджень про творчість Ліни Костенко, Миколи Зерова, Віктора Петрова. Відзначений низкою нагород і премій України та інших держав. Подарував науковій бібліотеці Університету приватну книжкову колекцію та особистий архів.