Віртуальний музей Києво-Могилянської академії

Віртуальний музей

Укр / Eng

Сильвестр (Ляскоронський)

Ляскоронський (Ляцкоронський), чернече ім’я Сильвестр (? – 8.05.1754, Київ) — драматург, ректор Києво-Могилянської академії, архімандрит. По закінченню навчання в Києво-Могилянській академії на початку 1730-х років запрошений її викладачем, спочатку у класах граматики і синтаксими, згодом — піїтики і риторики. У 1740 році — член Київської консисторії, у 1741-1744 роках — ігумен Віленського Святодухівського монастиря, у 1745 році — архімандрит Ніжинського Благовіщенського Назарет-Богородицького монастиря. У 1746-1751 роках — ректор Києво-Могилянської академії, професор богослов я й архімандрит Київського Братського монастиря.

Автор двох курсів риторики «Aerarium eloquentiae ad eioquentiam styli et non vulgarem dicendi in omni genere modum praeceptis rhetoricis praxibus refertum ad usum et imitationem rossiacis orthodoxis rhetoribus reseratum in collegio Mohyiozaborovsciano anno 1738» («Скарбниця красномовства для високого стилю і витонченого висловлювання будь-яким способом, риторичними настановами і практичними заняттями наповнена, для вжитку і наслідування руським православним риторам, розпочата у колегіумі Могило-Заборовському року 1738») та «Institutiones oratoriae eloquentiae candidatis ad stylum dicendi comparandum in collegio Mohylo-Zaborovsciano traditae et explicatae anno 1739» («Основи ораторського красномовства зі складання тексту промови для кандидатів колегіуму Могило-Заборовського, викладені і представлені 1739 року»). У часи викладання поетики й риторики, у 1737-1738 роках,написав «Трагедокомедію», що є зразком великодньої драми.

Плідно займався упорядкуванням внутрішнього життя Києво-Могилянської академії. Зокрема, при ньому у 1750 році було складено «Инструкцію находящимся по школам при церквях Кіевоподольских студентам…» для тих студентів, котрі жили в парафіяльних приміщеннях подільських церков. Вів судову боротьбу з Київським магістратом за ґрунти й ліс в урочищах Берковець і Клепач, які здавна належали Братському монастирю та академії. Помер у Видубецькому монастирі.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст.: енциклопедичне видання. – Київ: КМ Академія, 2001.