Євлевич Хома (Томаш) Якович (рік народження невідомий, м. Могильов, тепер Республіка Білорусь — не пізніше 1647, м. см. невід ) – ректор Київської братської школи, письменник. Народився в сім’ї білоруського міщанина. 1622-23 записаний до «Альбому» Замойської академії як «могильов’янин, руської віри, присяглий». Згадка про присягу вказує на навчання у у так званих «вищих класах»: філософії або права. У 1625 навчався в Краківській академії, повернувся у Могильов і запропонував свої послуги Братській школі, де, очевидно, вчителював між 1625 і 1628 роками. 1628-32 — ректор Київської братської школи. З серпня 1630 до квітня 1631 року у Києві лютувало «моровоє повітріє» (так назвав невідому пошесть Т. Земка). Митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії Йов Борецький запросив ректора з учителями й учнями, котрі не розійшлися по домівках, виїхати разом з ним до маєтку Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря у селі Юр’ївка. Повернулися до Києва наприк. грудня, а з січня 1631 року відновилися заняття. Після об’єднання Київської братськлї і Лаврської шкіл і створення колеrіуму провідними в ньому стали учителі з Лаврської школи Петра Moгuлu. Очевидно, цим обумовлений від’їзд Євлевича до Могильова «на першім тижні посту» (близько середини лютого) 1632 року. Про подальше життя та діяльність Євлевича відомостей немає.

Євлевич — автор поеми «Лабіринт, або Заплутана дорога, де вишукана мудрість з повинності своєї панам могилянцям і ще декому, в заходах своїх подібному, коротшу і далеко кращу дорогу показує», виданої окремою книжечкою у Краківській друкарні Франциска Цезарія 1625 року.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.