Ліницький Петро Іванович (1839–1906), випускник і викладач Київської духовної академії – філософ, історик філософії, богослов, педагог. Народився у місті Лебедині Харківської  губернії (нині – адміністративний центр Лебединського р-ну Сумської обл.) у сім’ї священика.

Після закінчення Охтирського духовного училища (1850–1855) та Харківської духовної семінарії (1855–1861) навчався у КДА (1861–1865), де здобув ступінь магістра богослов’я. Випускний твір «Различные направления немецкой философии после Гегеля в отношении ее к религии» надруковано в харківському журналі «Вера и разум» за 1887 рік. Усе подальше життя Ліницького пов’язане із викладанням філософських дисциплін у духовній академії, працював на посадах викладача, згодом – бакалавра філософських наук, доцента та екстраординарного професора. Здобувши ступінь доктора богослов’я за видану у 1876 році  працю «Учение Платона о божестве», був обраний ординарним професором кафедри історії філософії. Поряд із викладанням в останній період життя займався адміністративною  діяльністю: входив до складу Правління академії. Належачи до консервативних кіл київської духовно-академічної професури, критично сприймав ліберальні нововведення у духовних школах 1905–1906 років. Брав участь у діяльності церковно-археологічного товариства при академії.

Помер у Києві, похований на кладовищі Київського Свято-Вознесенського Флорівського  монастиря.

Автор низки праць з історії філософії, метафізики, логіки, етики, філософської антропології, філософії релігії, філософії освіти, богослов’я, педагогіки та ін., у т. ч. численними монографіями, брошурами, статтями, бібліографічними оглядами, фаховими рецензіями у ж-лах «Труды Киевской духовной академии», «Вера и разум», «Киевские епархиальные ведомости».

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.