Криловський Амвросій Семенович (19.11[01.12].1853–31.12.1930), випускник і бібліотекар Київської духовної академії – історик Церкви, книгознавець, бібліограф, археограф, джерелознавець. Народився у місті Угнів Рава-Руського повіту Львівського округу Королівства Галичини і Лодомерії у складі Австрійської імперії (нині – Сокальського р-ну Львівської обл.) у сім’ї міщанина.

Навчався прогімназії міста Замостя, гімназіях міста Холма (нині – місто Хелм, Польща) та міста Любліна. З 8-го класу Люблінської гімназії перевівся до 4-го класу Волинської духовної семінарії, а звідти – до Холмської духовної семінарії, яку закінчив у 1881 року. Того ж року прийняв російське підданство. У 1882–1886 роках навчався у академії. Наприкінці академічного курсу захистив кандидатський твір «Львовское Братство (исторический очерк)». Закінчив академію зі ступенем кандидата богослов’я.

З-поміж 13 претендентів обраний Радою КДУ на посаду бібліотекаря академії, яку обіймав понад 30 років. Відіграв значну роль у впорядкуванні академічної бібліотеки та систематизації її фондів. На початку своєї діяльності ініціював формування алфавітного каталогу та систематичний облік нових надходжень. У 1888 року розпочав багаторічну роботу з укладання систематичного каталогу книжкового фонду академії (крім літератури з математики, медицини та інших наук, що не входили до програми духовних навчальних закладів), який виходив друком протягом 25 років (1890–1915; 5 томів, 13 випусків). Каталогізував переданий до академії у листопаді 1900 році фонд Полоцької уніатської бібліотеки (5547 томів). Доклав значних зусиль для комплектування та обліку бібліотечного фонду, а також оптимізації функціонування академічної бібліотеки та користування нею.

Займався науковою роботою, продовжуючи розпочате у студентські роки вивчення історії Львів. православного ставропігійного братства. У 1904 році опублікував у виданні київської  Комісії для розгляду давніх актів «Архив Юго-Западной России» 3 томи документів з історії Галицько-Руської Православної Церкви (1423–1714) та Львівського братства, ввівши до наук. обігу значний масив першоджерел, зібраних упродовж багаторічних студій в архівах Львова, Варшави, Відня, Холма, Москви, Києва. Того ж року опублікував працю «Львовское Ставропигиальное братство. (Опыт церковноисторического исследования)», яку захистив як дисертацію і здобув ступінь магістра богослов’я. За часів 1-ї світової війни опікувався  евакуацією найціннішої частини бібліотеки до Казані. Після закриття академії більшовицькою владою у квітні 1919 та підпорядкування бібліотеки Університету Св. Володимира залишався у її штаті на посаді старшого бібліотекаря. З часу перетворення бібліотечного фонду академії на Подільську філію Всенародної бібліотеки України у 1923 році був її завідувачем.

Помер у Києві, місце поховання невідоме.

Джерело: Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія: в 2 т. / упоряд. і наук. ред. М. Л. Ткачук; відп. ред. В. С. Брюховецький. — Т. 1. А–К. — К.: Видавничий дім «КМ-Академія», 2015.