Григорович-Барський Василь Григорович (01.01.1701, с. Літковичі на Київщині –07.10.1747, Київ) – мандрівник, письменник, перекладач, художник, вихованець Києво-Могилянської академії. Народився в сім’ї київських міщан, рід яких походив з міста Бар на Поділлі.

Попри критичне налаштування батька до академічної освіти та його відмовки від навчання, Григорович-Барський за підтримки матері, як він сам твердив, розпочав науку в могилянському закладі. В академії він студіював у 1715—1723 pоках, завершивши клас риторики. Затим недовго навчався у Львівському єзуїтському колегіумі.

У 1724—1747 pоках подорожував по Угорщині, Болгарії, Австрії, Румунії, Греції, Італії, Кіпрі, Македонії, Палестині, Сирії, Аравії та Єгипту, описуючи життя, побут і культуру відвіданих земель і країн. Під час подорожей, Василь у 1734 р. постригся у ченці, проживав у найшанованіших для східного християнства монастирях, знайомився з їхніми бібліотеками.

На запрошення керівництва Києво-Могилянської академії Григорович-Барський мав викладати у ній грецьку мову. Однак невдовзі після повернення до Києва у 1747 р. він помер. Похований у Київському Братському Богоявленському монастирі, біля Богоявленського собору.

Протягом 24-річних мандрів, починаючи з виїзду з Києва до Львова і завершуючи поверненням з останнього перебування на Афоні, Григорович-Барський, вів подорожні записки, в яких занотовував свої враження, все, що з ним трапилося і що він бачив та переживав. Детальність та всебічність описів свідчать про авторську спостережливість, прагнення зрозуміти спосіб життя і культуру різних народів. Цінність записок полягає у тому, що окрім описів вони містять авторські малюнки, плани біля 150 місцевостей, архітектурних комплексів та окремих споруд.
Після смерті Григоровича-Барського його записки мали велику популярність і поширювалися в рукописному вигляді. Вперше їх було надруковано через понад 40 років після смерті автора під назвою «Пешеходца Василия Григоровича Барского-Плаки-Албова, уроженца киевского, монаха антиохского, путеш. к св. местам, в Европе, Азии и Африке находящимся…, им самим писанное, и пр.» (СПб., 1788).

Сучасною українською мовою записки побачили світ у 2000 р. під назвою «Мандри по Святих Місцях Сходу з 1723 по 1747 рік = Странствования по Святым Местам Востока с 1723 по 1747 г.» ( К., 2000).

Василь Григорович-Барський подорожував трьома частинами світу (Європа, Азія, Африка) й описував тамтешні звичаї і побут за власною ініціативою, власними ресурсами, нерідко наражаючись на небезпеку. Прагнення до пізнання нового зміцнилося і розвинулося у юнака під впливом його навчанням в Києво-Могилянській академії, де не лише відбулося знайомство з історичними й географічними творами, а й не були рідкістю студентські мандри.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.