Мацієвич Олександр, чернече ім’я Арсеній. Святий (близько 1697, повітове місто Володимир Волинського воєводства, тепер райцентр Волинської обл.—28.02.1772, місто Ревель, тепер Таллінн, Ресубліка Естонія) — письменник, викладач, митрополит Тобольський і всього Сибіру, Ростовський і Ярославський, член Синоду. Народився у шляхетській сім’ї. У 1728 році закінчив повний курс навчання у Києво-Могилянській академії. Під час навчання прийняв чернечий постриг у Київському Братському монастирі, де іноді виступав з проповідями. У 1728-1729  роках перебував у Києво-Печерській лаврі, з  1729 року — у Чернігівському Троїцькому Іллінському монастирі, з 1730 року — в Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирі, звідки викликаний до Тобольська на місце проповідника. У 1734 році призначено флотським ієромонахом в Камчатську експедицію по Північному Льодовитому океану, з якої звільнено 1737 року через хворобу.

Деякий час жив у Санкт-Петербурзі, де був законовчителем  сухопутного шляхетського кадетського корпусу, екзаменатором при Синоді, викладачем Закону Божого в гімназії при Санкт-Петербурзькій Академії наук.  У 1741 році висвячено на митрополита Тобольського і всього Сибіру. У 1742 році  висвячено на митрополита Ростовського і Ярославського і призначено членом Синоду. У Ростові відкрив мощі митрополита Димитрія Ростовського (Туптала), дбав про написання його Житія і сам брав безпосередню участь у цьому, а також порушив справу про його канонізацію.

Виступав за збереження давніх прав і вольностей православної церкви. За протест проти відібрання у державну казну монастирських маєтностей його було позбавлено сану й заслано до Архангельського Карельського Миколаївського монастиря. У 1766 році за доносом піддано повторному суду вже як політичного злочинця, розстрижено із ченців і під ім’ям «Андрія Брехуна» у 1768 році ув’язнено до каземату Ревельської фортеці. Там його замурували в камері  3 на 2 м., де мучився ще 4 роки.

Твори: Семь поучений. М., 1742-43, феофилактово обличение поморским ответам. М., 1745; Увещание бывшему мошенского монастыря игумену Иоасафу. за раскол в соловецком заключении держащемуся. ПС, 1861,ч.З, №10-12.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.