Зотов Конон Микитович (1690, місце народження невідоме—30.10.1742, м. Оранієнбаум, тепер м. Ломоносов Ленінградської обл., Російська Федерація) — контр-адмірал, учений в галузі морської справи і кораблебудування. Народився у сім’ї думного дяка Микити Зотова. У 1700 році на прохання останнього Петро І розпорядився, щоб гетьман Іван Мазепа сприяв навчанню Конона Зотова в Києво-Могилянській академії. Потім навчався у Московському морському кадетському корпусі,  а у 1704 році студіював мореплавство в Англії, де з 1707 року служив у англійському флоті, згодом стажувався у Голландії.

Після  повернення до Росії у 1713 році у чині лейтенанта дістав призначення на корабель «Эсперанс», який крейсував у Фінській затоці. У 1715 році відбув до Франції для вивчення флотської справи та для найму матросів. Перейнявши ще з часів навчання в Києво-Могилянській академії ідеї про роль освіти й науки у реформаторській діяльності, в одному з донесень звертав увагу царя на те, що офіцери, які служать в адміралтействі, повинні добре знати юриспруденцію, і радив відрядити кількох із них до Франції для вивчення цієї науки. У травні 1719 Зотов на чолі корабля «Девоншир» у складі російської ескадри взяв участь у битві зі шведською ескадрою, захопив у полон шведський фрегат, за що отримав звання капітана 2-го рангу. Бл. 1720 наглядав за роботами по зміцненню гавані м. Ревель (тепер м. Таллінн). З 1721 року призначено контролером в Адміралтейську колегію, працював над складанням морських регламентів. У 1726 року у званні капітана 1-го ранґу командував кораблем «Пантелеймон-Виктория». З 1731 року — помічник директора адміралтейської контори, з 1732 року — обер-екіпажмейстер в адміралтействі, з 1740 — генерал-екіпажмейстер в чині контр-адмірала.

Створив кілька посібників з морської справи, зокрема: «Пополнение, принадлежащее к званию зеймана», «Новые сигналы», «Чертежи о экзерцициях военнаго флота» (1719), «Разговор у адмирала с капитаном о команде, или Полное учение, как управлять кораблем во всякие разные случаи» (1724), «О погоне за неприятелем и о побеге от него», «Светильник морской» (1738, переклад з голландської мови лоції шляху від Ревеля до Ісландії та Гренландії через Балтійське, Північне і Біле моря).

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.