Александрович Тимофій Васильович, чернече ім’я Тихон (1714, село Омбиш Ніжинської 1-ї сотні Ніжинського полку, тепер Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 21.10.1746, м. Київ) – викладач, префект КМА, вчений, поет і теоретик поетичного мистецтва.

Походив із сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії до 1743 року. Проти його прізвища в академічних списках зазначено: «доброизряден», «преизряден».

1733 року разом з Д. Аскаронським, Василем Тодорським, Федором Яновичем та іншими студентами-філософами виступив на захист однокурсника Пантелеймона Чарнецького, який без достатніх підстав був покараний за непокору префектом С. Калиновським. Учасників «философическаго возмущенія» було покарано різками. 1741, навчаючись на богословському курсі, разом з такими відомими згодом діячами, як П. Падуновський, І. Миткевич, П. Малиновський та іншими студентами, у зв’язку з убивством студента академії Г. Маковецького подали «доношеніе» ректору С. Кулябці про свою непричетність до злочину і звернули увагу адміністрації Києво-Могилянської академії на «вредительную» тяганину слідства в Київському магістраті, що заважало навчанню.

У виданому йому атестаті за підписом ректора С. Кулябки А. значився як студент, що «реторическое, философское и богословское учение совершал с прилежанием довольным», «нравы имел честные, беспорочные, учением преуспевал так, что реторику и другие учения может совершенно, с похвалою своею и пользою слышащих преподавать и сам».

Навчаючись у Києв-Могилянській академії, займався приватним викладанням. У 1737 році на основі праці професора С. Кулябки склав підручник з риторики під назвою «Summulae praeceptionum rhetori-сашга ex labore dignissimi patris Sylvestri Kulabka aurei benedicendi magistri, cum optimo atque insigni discipulorum commodo in hac arte celeberrime consumpto collectae atque in aula per illustris domini Michaelis Turkowski scribae equitalis generalis generoso domino Basilio Kulabka per praeceptorum Timotheum Alexand-rowicz traditae ac explicatae anno 1737 Idibus Martii» («Невелика сума реторичних настанов із праці найдостойнішого отця Сильвестра Кулябки, учителя золотого красномовства, разом з найкращою і видатною зручністю для учнів у цьому славному мистецтві, щонайповніше зібрана і в домі ясного пана Михайла Турковського, доброзичливого писаря генерального, шляхетному пану Василю Кулябці наставником Тимофієм Александровичем викладена і витлумачена року 1737 на березневі Іди»).

Після закінчення Києво-Могилянської академії у 1743 році прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі, де був проповідником. Одночасно як один з найкращих випускників залишений у Києво-Могилянській академії викладачем. Готуючись до викладання піїтики, склав курс «Praecepta de arte poe-tica ad usum Roxolanae juventutis in alma ortho-doxa ac celeberrima Kijovo-Mohylo-Zaborovsciana Academia tradita et explicate anno 1743 ad nobiles poeseos auditores reverendis patre T. Aexandrowicz» («Настанови з поетичного мистецтва для вжитку української молоді, викладені і витлумачені у православній і преславній Києво-Могило-Заборовській академії для шляхетних слухачів поетики преосвященним отцем Т. Александровичем року 1743»). Склав звід синтаксичних, поетичних та риторичних настанов з практичними вправами: «Codex totius anni laboris syntacticis, poeticis et ad finem rheto[ricis] negotiis refretus atque in celeberrima academia Kijovo-Mohylo-Zaborovsciana per professorem hierodiaconum Tychonem Alexandrowycz traditus et explicatus anno 1743 Septembris prima inchoatus per reverendissimum patrem Tychoni Alexandrowycz» («Книга для усього року навчання, синтаксичними, поетичними і врешті риторичними прикладами наповнена, і у преславній Києво-Могило-Заборовській академії професором ієромонахом Тихоном Александровичем викладена і витлумачена, почата преосвященнішим отцем Тихоном Александровичем першого вересня 1743 року»).  1744-1746 роках викладав риторику за власними підручниками: «Praecepta oratoria ex antiquis atque recentioribus pacto praeceptorum delectu tyronibus eloquentiae ab 1-mis fundamentis sen-sim ad difficiliora et summa iusto ordine manuducendis et prudenter instituendis. Accommodata in usumque Roxolanorum oratorum in alma orthodoxe ac celeberrima academia Kijovo-Mohylo-Zaborovsciana tradita et explicata anno 1744» («Ораторські настанови з античних, а також сучасних наставників, вибрані згідно з керівництвами і починаннями від перших основ до більш складних і найвищих. Розумно пристосовані для учнів красномовства і до вжитку українським ораторам у православній і преславній Києво-Могило-Заборовській академії, викладені і витлумачені 1744 року») та «Congeries praeceptorum rhetoricorum cum vari-is praxibus ad comparandam bene dicendi artem instituta atque in usum orthodoxae Roxolanae iuventuti in academia Kijovo-Mohylo-Zaborovsciana per biennalem eloquentiae professorem patrem Tychonem Alexandrowicz proposita et explicata. Ex anno 1745 in annum 1746 calend. octobr.» («Збірка риторичних настанов з різними практичними заняттями, для набуття мистецтва красномовства призначена, а також до вжитку православному українському юнацтву у Києво-Могило-Заборовській академії дворічним професором риторики отцем Тихоном Александровичем запропонована і витлумачена. Із 1745 року на 1746 рік, на жовтневі календи»).

1745 року був призначений префектом Києво-Могилянської академії. Того ж року Синод викликав Александровича для викладання в Московській слов’яно-греко-латинській академії, проте митрополит Рафаїл Заборовський не відпустив його як дуже необхідного для Києво-Могилянської академії викладача. Помер у 1746 році і похований на кладовищі Київського Братського монастиря біля дзвіниці.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.