Єлисей Плетенецький
Плетенецький Олександр Хомович, чернече ім’я Єлисей, єромонаше Євфимій (бл. 1554, м. Львів – 29.10.1624, м. Київ) — архімандрит Києво-Печерської лаври, вчений, один із засновників Київської братської школи. Сім’я віроrідно походила з с. Плетеничі Золочівського повіту Руського воєводства (тепер Перемишлянського району Львівсьої області), звідки й родове прізвище Плетенецькі. Брав участь в братському русі Львова. 1594 року прийняв чернечий постриг, а 1595 став архімандритом Пінського Ліщинського монастиря. 1596 року взяв участь у Берестейському соборі (1596), рішуче захищаючи права православних в Україні. 1599 року, після смерті Никифора Тура, Плетенецького обрано архімандритом Києво-Печерської лаври, у цьому статусі він був до самої своєї смерті.
Спираючись на козацтво, Плетенецький вернув відібрані уніатами маєтності, налагодив у Лаврі чернече життя, а головне – перетворив її на найвизначніший культурний осередок України. З цією метою запросив до Києва відомих учених, проповідників, письменників, перекладачів, лексикографів, а також друкарів, малярів, rраверів, художників. До гуртка Плетенецького ввійшли Захарія Копистенський, Памво Беринда, Тарасій Земка, Лаврентій Зизаній, Гаврило Дорофієвич, Йов Борецький та інші.
Вони й створили в Києві під патронатом Плетенецького науково-культурний осередок, метою якого було обгрунтування догм православної віри, поширення освіти та наукових знань. Цьому слугувала й засновнана Плетенецьким Лаврська друкарня, яка за короткий час розвинула інтенсивну діяльність, випускаючи церковні й богослужебні книжки, підручники, словники, полемічну літературу, наукові праці. За часів Плетенецького вийшли з друкарні: «Часословец» (1616), «Візерунок цнот» Олександра Митури (1618), «Анфологіон» (1619), «Книга о вєрє єдиной» (1620), «Bitpшi на жалосний погреб … Сагайдачного» Касіяна Саковича (1622), «Іже в святих Іоанна Златоустаго … бесєди на 14 посланій … апостола Павла» (1623) та інші.
Члени гуртка Плетенецького брали участь у заснуванні Київського братства (1615), вписалися до його реєстру (початок 1616 року) й стали викладачами Київської братської школи, а Йов Борецький — її першим ректором. Все це відбувалося за підтримки й благословення Плетенецького, зокрема, у передмові до «Часословця» Плетенецький вказував на її призначення — «для шкіл у православному місті Києві та інших». Саме за підтримки вчених з гуртка Плетенецького Київська братська школа швидко зміцніла й набрала значної ваги в українському культурно-освітньому русі.
Деякі дослідники вважають, що перше 20-ліття XVII століття було добою саме Плетенецького – Сагайдачного. Поховано Плетнецького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.