Александровський Стефан, чернече ім’я Серапіон (22.07.1748, м. Александров Владимирської губернії, теnер Владимирської області, Російська Федерація – 10/14.09.1824, м. Київ) – єпископ Дмитровський, вікарій Московської єпархії. 11 грудня 1803 Александровського обрано митрополитом Київським і Галицьким та членом Синоду. Прибув до Києва 4 лютого 1804 року як протектор Києво-Могилянської академії. Запровадив однаковий рівень матеріального утримання для іноземних студентів та кандидатів у священики, які приїздили до Києва з іноземних єпархіальних семінарій. 1806 склав проект розвитку Києво-Могилянської академії, який, за висловлювання Віктора Аскоченського, “должен остаться навсегда, как памятник его просвященной заботливости о древнейшем в нашем отечестве училище».  За розпорядженням Александровського після прилюдних іспитів 1806 року 124 найкращі студенти Києво-Могилянської академії були нагороджені книгами з академічної бібліотеки з відміткою “За старанність й успіхи в навчанні”, а викладачі з 1807 одержували подвійну заробітну платню. З пожертвувань на Києво-Могилянської академії виділялись кошти для допомоги бідним студентам. Після спустошливої пожежі 8-9 липня 1811 року на Подолі Александровський розпорядився видати Києво-Могилянської академії 8000 руб. з коштів Лаврської друкарні, дозволив розпочати збирання добровільних пожертвувань (зокрема, сам перший вніс 2000 руб.) на оновлення академічного конгрегаційного корпусу. Ремонт і реставрацію було проведено за проектом архітектора Андрія Меленського протягом 1812-1815 років. Весною 1812 року на ці потреби було виділено ще 29 863 руб. 24 жовтня 1822 його відправлено на спочинок. Похований у Києві в Софійському соборі. В «Трудах Київської Духовної Академії» за 1882 (№2, 10-11) вміщено щоденник Александровського за час його управління Київською митрополією.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедичне видання. – Київ : КМ Академія, 2001.