Віртуальний музей Києво-Могилянської академії

Віртуальний музей

Укр / Eng

Леонтій Тарасевич

Тарасевич Леонтій, чернече ім’я Інокентій (близько 1650, вірогідно, Закарпаття — близько 1710, Київ) — художник, гравер на металі. Мав великий вплив на формування художньої школи Києво-Могилянської академії. У 1670-х роках навчався в Аугсбурзі (Баварія), де опанував поширену в західноєвропейській графіці техніку гравірування на металевих пластинках за допомогою ручного різця (штихеля) і травлення кислотою (офорт), в той час як в Україні найбільші друкарні продовжували застосовувати для оздоблення книг дереворити і дереворізи. У 1682-1688 роках жив і працював у Вільно, де виконував роботи для друкарні Віленської єзуїтської академії та для базиліанських і францисканських друкарень.

У 1688 році прибув до Києва. Разом Іваном Щирським виготовив гравюри для панегірика на честь царівни Софії Олексіївни.  З 1693 року  жив і працював у Чернігові. Згодом ілюстрував книги в Лаврській друкарні, створив портрети видатних діячів того часу. Здійснював художнє оформлення тез-оголошень для філософських і богословських диспутів у Києво-Могилянській академії, т. зв. «конклюзій і афікцій», тобто афіш з тезами диспутів. Його графічні роботи, зокрема, титули до Псалтиря, мініатюри і фронтисписи до Нового Заповіту, великий  цикл мідьоритів для Києво-Печерського патерика,  підняли українську графіку до нових вершин . Лаврська друкарня 200 років використовувала мідні дошки Тарасовича для перевидання книг . Найбільш відомі твори: «Апостоли Петро і Павло з чудотворним Жировицьким образом Богородиці» , «Герб Бжостовських», «Герб О.-М. Котовича», «Герб Огінських», «Герби Браницьких», «Образ Студитської Богоматері з віденської церкви Св. Духа», «Таїнство Блаженної Діви», «Мадонна з віденського монастиря бернардинок», «Христос-дитя з віденського костьолу Св. Терези», «Куди мені подітися?», «Франціск Ксаверій розкриває серце», «Теза Олехновича», «Портрет Софії Олексіївни на тлі Кремля», «Портрет В. Голіцина», «Портрети Ґеорґія-Лаврентія Землі», «Портрет короля Станіслава Радзивілла», «Портрет Лазаря Барановича», «Богоматір Одигітрія», «Радість Дніпрових вод», «Камінь життя», «Києво-Печерський патерик», «Новий заповіт» — портрети євангелістів Луки, Марка, Іоана, апостолів Павла, Іуди та ін.

Джерело: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. – Київ : КМ Академія, 2001.